На фото – 10-місячна Даша, батьки якої надали перевагу прикорму методом БЛВ. Що це таке? У чому переваги та ризики такого методу знайомства з їжею?
Що таке БЛВ-прикорм
Традиційний прикорм виглядає приблизно так: мама готує пюре з овочів або кашу і дає дитині. Мама вирішує все: скільки їжі має з’їсти малюк, яка це має бути їжа, та годує малюка ложкою.
Самоприкорм, або BLW (від англ. baby-led weaning) – це коли дитині дають свободу у побудові взаємовідносин з їжею. Малюк отримує безпечно приготовлені продукти та повну свободу дій: нюхати, облизувати, м'яти у пальчиках, розтирати по столику, гратися. Дитина сама вирішує, який продукт з запропонованих обрати, скільки з'їсти та коли припинити трапезу.
Аня, мама Даші з фото, ділиться:
«Ми обрали такий тип прикорму, тому що він здається нам більш природнім та корисним для розвитку. Адже головний сенс БЛВ - не нагодувати, а познайомити малюка з їжею. Також дитина сама регулює порції.»Що дійсно добре у БЛВ?
- Ви спираєтесь на смаки дитини та даєте їй вибір.
- Діти призвичаюються до їжі за родинним столом, це створює атмосферу близькості.
-
Дитина звикає до раціону родини, а не до штучно створеного малюкового меню.
Це добре лише за умови, що сім’я споживає здорову їжу, приготовлену дієтичними способами, з мінімумом солі та негостру. У їжу можна додавати спеції: часник, корицю, пряні трави, у помірній кількості. Спеції корисні для розвитку смакових рецепторів. - Користь для розвитку: розвивається дрібна моторика, до того ж жування дуже важливе для мовлення. Ви не просто «завантажуєте» у дитину нутрієнти. Малюк має можливість пізнавати світ через нові смаки, текстури, запах, колір.
Правила самоприкорму
Головна небезпека такого типу годування – це ризик вдавитися шматочком їжі. Як цьому запобігти?
Пропонувати тільки безпечним чином приготовлені продукти:
- Спочатку це м’які продукти, які можна роздавити пальцями – а значить, малюк точно зможе розжувати їх яснами.
- Далі переходимо до твердіших продуктів, їх тремо на тертку або нарізаємо для пальчикової подачі невеликими скибочками.
- Усе кругле – горошок, виноград, смородину, лохину – ріжемо або причавлюємо. Робимо так аж до моменту появи усіх жувальних зубів та впевненого жування.
Дуже обережно ставимося до продуктів, від яких малюк може відкусити великі шматки, які можуть перекрити дихальні шляхи.
Це горіхи, сухарі, яблука, морква тощо. Ці продукти спочатку даємо термічно обробленими до м’якості або натертими на тертку. Тільки після року, якщо у дитини достатньо зубів та гарно розвинене жування, можна нарізати тоненькими слайдами. Але все одно уважно стежити за процесом!
Ризик вдавитися такими продуктами залишається високим до 4-5 років. Тому подача таких продуктів повинна бути продуманою та безпечною. Дитина не повинна ходити з їжею, розмовляти або гратися під час їжі.
Будьте поруч:
- Не залишайте дитину наодинці з їжею.
- Навчіться надавати першу допомогу у екстрених випадках (це важливо, який би тип прикорму ви не практикували)
Що доказові педіатри думають про БЛВ-прикорм?
Який би метод введення прикорму ви не обрали, важливо у вікні 8 – 10 місяців перейти на їжу невеликими шматочками, так звану finger food.
Як лікарі доказової медицини, радимо орієнтуватись на поради ВОЗ щодо введення прикорму, та дотримуватись золотої середини. І традиційний прикорм, і БЛВ мають свої переваги, тож чому би їх не використовувати?
Головне – придивлятись і прислухатись до дитини, та виробити свій власний спосіб годування, корисний, здоровий, цікавий та зручний малюкові і родині.
Виникли питання? Порадьтесь з педіатром! У нас це можна зробити на прийомі у клініці або онлайн. Запис: 0800330306 або тисніть на кнопку.
