Розгубленість, сором, роздратування, злість, відчай – такий спектр почуттів виникає у батьків, коли дитина влаштовує істерику, тим більше на людях. Що робити? Чекати, доки мине? Негайно дати дитині те, що вона вимагає?
«Перше за все потрібно з’ясувати причину порушення поведінки», - вважає дитячий невролог клініки «Френдлік» Ольга Тишковець. «Причини можуть бути різними і багато від чого залежать. Наприклад, дворічний малюк ще не може висловити свої потреби, тому кричить. Трирічка – виявляє властивий цьому віку негативізм. Старші діти маніпулюють або привертають до себе увагу. На жаль, іноді істерики можуть бути пов’язані з порушеннями у роботи нервової системи.»
«Тригери» істерики:
- Погане самопочуття
- Фізичний дискомфорт (голод, спрага, втома, жарко, холодно, незручний одяг, поза тощо)
- Емоційне перевантаження (часто після відвідувань дитячих розважальних центрів або перебування у галасливій компанії)
- Травматична подія (дитина побачила сварку батьків, боїться робити щеплення)
- Забагато обмежень і заборон або навпаки, занадто м’який стиль виховання, коли дитина зовсім не знає обмежень та меж.
Загалом, істерика – це сильний прояв емоції, який дитина в силу незрілості мозку ще не здатна контролювати.
Що робити, коли у дитини істерика?
- Залишатись поруч, у полі зору дитини. Не залишати дитину «перекричати без глядачів»: істерика – це пошук контакту із дорослим і ігноруючи її, ви шкодите дитині.
- Зберігати спокій, не перейматись через враження, яке справляє ваша дитина на оточення. Глибоко вдихніть. Якщо дитина б’ється в істериці, це зовсім не означає, що ви погані батьки
- Спробувати обійняти дитину, але не наполягати
- Не виконуйте вимоги миттєво: ваше «Ні» повинно означати «Ні». Але подумайте, чи не забагато ви забороняєте.
- Прийміть емоцію дитини, яку несе в собі істерика.
- Коли все позаду, поговоріть про те, що сталося, назвіть емоції, скажіть, що відчувати злість, сумувати – це природньо. «Ти розлютився, тому що…»
Червоні прапори: коли істерика може бути ознакою нездоров’я:
- Епізоди з часом частішають, відбуваються по кілька разів на день.
- Істерики тривають довго, півгодини і більше.
- Дитина під час істерики втрачає свідомість, затримує дихання, стає блідою.
- Є додаткові симптоми: поганий сон, тривожність, нервові тики, відкат у навичках – наприклад, енурез.
- Якщо дитина проявляє агресію або самоагресію (наприклад, б’є себе по голові, або б’є інших).
Профілактика істерик – це створення правильних умов для здорового дозрівання нервової системи малюка
- Зрозумілі правила життя (тато і мама дозволяють або забороняють одне й те саме).
- Режим, передбачуваність подій упродовж дня.
- Дім – безпечне місце, де дитина відчуває емоційний комфорт. Не сваріться при дітях!
- Спілкування у родинному колі, тепло і увага.
- Обмежений екранний час (дивіться наш пост про використання гаджетів).
На підтримку батькам
Якщо ви не можете самостійно впоратись з істериками малюка або зі своїми власними почуттями, якщо є одна або декілька перелічених вище тривожних ознак – запрошуємо вас відвідати Діагностику комунікаційно-мовленнєвих навичок, адже істерика виникає замість нормального акту комунікації малюка з дорослим.
Це півторагодинна зустріч дитини та її батьків з неврологом, психологом та логопедом. Фахівці з’ясують ваш запит, уважно спостерігатимуть за грою малюка, та самі гратимуть з малюком – щоб знайти джерело проблеми і розробити індивідуальний план допомоги, максимально пристосований до особливостей дитини та способу життя родини.
Детальніше про послугу
