Мовлення є невід’ємною частиною життя людини, основною формою комунікації між людьми. Завдяки мовленню дитина вчиться взаємодіяти зі світом, отримує нові знання та уміння. Розвиток мовлення є важливим для загального розвитку дитини.
Побудова початкової взаємодії дитини з іншими людьми до появи мовлення називається ранньою комунікацією. Рання комунікація складається із невербальних та вербальних (словесних) засобів спілкування. До невербальних засобів спілкування відносять способи передання інформації про емоції та фізіологічний стан людини через погляд, міміку, жести, рухи тіла, пози. До вербальних (словесних) засобів відноситься мовлення, тобто спілкування за допомогою мовних конструкцій, що створюються на основі певних правил.
Спочатку немовлятам доступні тільки невербальні форми спілкування, але поступово вони доповнюються словесними.
Для маленьких дітей невербальне спілкування є передумовою розвитку мови. Дуже важливо, щоб малюк навчився виражати доступними йому засобами виражати емоції, згоду чи незгоду, реагувати на питання. Батьки в свою чергу мають бути відкриті до спілкування з малюком, навчитися розуміти та приймати сигнали дитини. Батьки можуть використовувати жести, міміку, яскраві прояви емоцій, інтонацію, тактильні контакти, дитина у відповідь реагує, наслідуючи дорослого. Це сприяє розвитку та стимулює мовленнєву комунікацію. Рання комунікація є необхідною перед появою активного вербального мовлення, і визначає темпи його подальшого розвитку.
Розвиток мовлення дитини має три етапи: довербальний (триває до 12 місяців життя), перехід до активного мовлення (триває від 1 до 3 років), вдосконалення мовлення (триває від 3 до 7 років).
Довербальний етап розвитку мовлення. Період від народження до 1 року – це домовленнєвий (підготовчий) період, в якому виділяють чотири етапи.
- Перший етап (0-3 місяці) – розвиток емоційно виразних реакцій. Крик є початковим проявом. В цей період малюк має так звані «голосові реакції», до яких належать аґукання, і також кашляння, чихання, звуки при смоктанні, позіханні, кректання, і також перші горлові звуки. Також засобом вираження свого стану для дитини в цей період є інтоновані крики у поєднані з виразними мімічними рухами. В кінці цього етапу малюк реагує на звертання дорослого. У дитини з’являється перша посмішка і перші звуки, які звернені саме до батьків. Малюк починає прислухатися до інтонації і розрізняти їх.
- Другий етап (3-6 місяців) – поява перших голосових реакцій, аґукання та белькотіння. У віці 4 місяців з’являється своєрідна форма спілкування з малюком, на посмішку дитина відповідає посмішкою, на мову дорослого – вимовою звуків, сміється у відповідь на емоційне звертання. Дитина промовляє голосні звуки чи видає вуркотливі склади з горловими приголосними, це називають аґуканням. На 6 місяці малюк вже видає різні звуки, починається вимовляння перших складів з губними приголосними (ба, па, ма), що свідчить про настання періоду белькотіння. Малюк на цьому етапі вже краще розуміє дорослого та його міміку.
- Третій етап (6-10 місяців) – формування розуміння мови, активного белькотіння. Дитина починає повторювати однакові склади. У цей період дитина починає розуміти сенс слів у певній ситуації, також слів у поєднані із жестами. Реагує на своє ім’я. В 10 місяців вже може використовувати для спілкування декілька простих слів (мама, тато, баба, ляля, дідо тощо), розуміє назви окремих предметів, махає «па-па», грається в «ладусі», в «ку-ку». Може повторювати звуки в грі за дорослим.
- Четвертий етап (10-12 місяців) – поява перших слів. На цьому етапі малюк вже може розуміти слова в незалежності від ситуації. Може виконати на прохання прості дії, попрощатися, показати щось без підказки. До року дитина може зрозуміти просту інструкцію, розуміє слово «ні», вимовляє двоскладові слова, знає своє ім’я, може наслідувати звуки різних предметів і тварин.
Перехід до активного мовлення. Словниковий запас дитини у віці 1 рік в середньому складається з від 2-3-х до 15-20-ти простих слів. Малюк починає активно наслідувати мову дорослого. Рівень розуміння мови дитиною (так званий пасивний словник) переважає над активним словником. До 18 місяців активний словниковий запас може складати до 30-40 слів, розвивається розуміння малюком зв’язку між предметами, діями та їх словесними відповідниками. На цьому етапі дитина звертається до батьків і називає предмет, або вказує на нього, але не тягнеться за предметом сама. Слова дитина часто супроводжує певними жестами. Після 18 місяців дитина може розуміти нескладний сюжет зображення, слухає прості казки, може показувати та озвучувати героїв. До віку 2 років формуються перші фрази дитини, найчастіше вони складаються із іменника та дієслова. Бавлячись іграшками малюк активно використовує мову. Дитина в цей період вже добре знає і вимовляє своє ім’я, імена близьких йому людей, показує та може називати основні частини тіла. Вимовляє ближче до 24 місяців майже всі голосні і частину приголосних, не завжди чітко. До 3 років в активному словнику налічується 100-300 слів. Мовлення поступово витісняє міміку та жести.
Вдосконалення мовлення. Мовлення дитини після 3-х років розвивається швидкими темпами у наступних напрямах: розуміння мови, накопичення словникового запасу, вдосконалення вимови звуків, освоєння граматичної будови мови, розвиток діалогової мови. Діти починають розуміти розмови дорослих, не тільки інструкції та прохання дорослих, але і мову-розповідь. Дитині стає доступне розуміння художніх текстів, віршів, без супроводу зображеннями. Малюки запам’ятовують віршики, пісеньки, римування. За даними досліджень, після 3 років у словнику дитини є вже практично усі частини мови. Розширюється коло спілкування, дитина говорить вже не лише з близькими, але і з іншими дорослими та дітьми. Мовлення стає для дитини основним засобом комунікації. Правильна вимова звуків не з’являється одразу, спочатку може бути заміна одних звуків на інші не схожі на них, але потім звуки стають більш зрозумілі, ближчі до правильної вимови. Між 3-м та 4-м роками життя кожного місяця активний словник дитини поповнюється в середньому на 100 нових слів. Змінюється також артикуляційний апарат, дитина правильно вимовляє більшість приголосних звуків. Діти в дошкільному віці вже активно використовують мовлення у комунікації з іншими дітьми та дорослими.
Порушення та особливості здоров’я та розвитку малюка іноді призводять до порушень або затримок розвитку мовлення. Якщо на будь якому етапі розвитку батькам здається, що з мовленням дитини щось не так, варто не зволікаючи звернутися до чуйного спеціаліста, який допоможе та підтримає.
Педіатриня Катерина Ракова
